Завідувачі кафедри

Перші завідувачі кафедри

ВІКЕНТІЙ ІВАНОВИЧ ГАРУЗОВ, білорус за національністю, народився в селянській сім'ї 1904 року в селі Періччя Росомського району Полоцького   округу. Трудову діяльність розпочав у 1919 році працівником виконкому і ревкому Ніколаєвської волості, де і пропрацював до 1922 року.
 Після закінчення Полоцького лісового технікуму у 1924 році отримав кваліфікацію техніка-лісівника, працював помічником лісничого Дрісинського лісництва, з 1925 року - лісничим Сосницького лісництва, а згодом - навчально-дослідного лісництва в Полоцькому окрузі Білорусії.
У 1929 році відряджений на навчання в Ленінградську лісотехнічну академію. Одночасно з навчанням в академії працював відповідальним редактором газети «Лесная правда». Після закінчення інженерно-економічного факультету академії у 1933 році і отримання кваліфікації інженера-лісоекономіста з планування сировинних баз працював спочатку в управлінні навчальних ліспромгоспів, а згодом його зараховано в  аспірантуру лісотехнічної академії.
У 1935 році закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему «Вибір типу сухопутного лісотранспорту» і був призначений доцентом на кафедру сухопутного транспорту лісу ЛТА, одночасно – заступником декана факультету. Від 1937 до 1939 року працював керуючим трестом «Ліспромтрест» (м. Ленінград), одночасно займався науково-дослідною роботою. У період з 1939 по 1942 рік - уповноважений з будівництва оборонних рубежів на Ленінградському та спеціальних доріг на Волховському фронтах. З 1942 по1944 рік працював заступником начальника та головним інженером тресту «Головпівнічзахідліс» Міністерства лісової промисловості,  а з 1944 року - директором Центрального науково-дослідною інституту механізації та електрифікації лісової промисловості - ЦНДІМЕ (м. Москва).
Від 1945 до 1953 року - директор Львівського лісотехнічного інституту.
Саме тут у повній мірі Вікентій Іванович виявив великі організаторські здібності,  глибокі знання та досвід, талант керівника та адміністратора.
 Під його керівництвом було створено кафедри сухопутного лісотранспорту  (особисто очолював з 1945 до 1954 р.), механічної обробки деревини, механізації лісорозробок, тягових машин, геодезії, технології матеріалів, прикладної механіки, теоретичної механіки, електротехніки, теплотехніки, вищої математики, фізики, загальної хімії, нарисної геометрії та графіки, економіки і організації лісової  промисловості та ін.
Одночасно з адміністративною роботою В.І. Гарузов за сумісництвом завідував кафедрою сухопутного лісотранспорту, постійно займався  науковою роботою, працював над докторською дисертацією. Тільки за 1947 і 1948 роки розробив дві науково-дослідні теми з організації лісозаготівлі у гірських умовах  України.  Про коло наукових інтересів  В. І. Гарузова свідчать назви його книг і статей  (обсягом понад 50 друкованих аркушів): переносні лісовозні залізниці, безтрелювальне і безперевантажувальне вивезення лісу, переносні дерев'яні щитові дороги з автомобільною тягою, організація технологічного процесу електрифікованих лісорозробок, інерційні лісовозні дороги, вплив сезонності на ефективність механізованих лісорозробок, потокове виробництво в  лісозаготівельних підприємствах тощо.
  Комісія Управління лісотехнічних і лісогосподарських вузів Міністерства вищої освіти СРСР, яка проводила у 1947 році атестацію діяльності ректора та інституту, відзначала наявність в інституті необхідної навчальної бази, організацію за короткий період діяльності 16-ти кабінетів і 3-х лабораторій, 18-ти кафедр і 5-ти самостійних циклів дисциплін, суттєве поповнення фонду бібліотеки навчальною літературою. Укомплектовано  колектив науково-педагогічних працівників: 1 професор, 10 доцентів і 32 викладачі та асистенти.   У 1946 році завершено 9 науково-дослідних тем, на 1947 рік заплановано   22 теми. Організовано - їдальню, магазин, пральню, лазню, побутові майстерні тощо. Станом на 01.09.1947 р. в інституті навчалося вже 498 студентів. План прийому виконувався  повністю, правда, як зазначалося в акті перевірки, без конкурсу. Відзначалося також, що річний відсів студентів складав 15%,  що вище за середній показник у Головному Управлінні лісотехнічних і лісогосподарських вузів. У цілому загальна оцінка діяльності Львівського лісотехнічного інституту і його ректора була позитивною.
Велику увагу В. І. Гарузов  надавав виховній і громадській роботі. З 1950 року його постійно обирали депутатом Львівської міської Ради народних депутатів.
За сумлінну працю В. І. Гарузов відзначений урядовими нагородами - медалями «За оборону Ленінграда», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».
Велике завантаження на основній роботі не давало змоги В. І. Гарузову завершити докторську дисертацію. Маючи значний науковий доробок, він неодноразово звертався до Міністерства освіти з проханням надати творчу відпустку для завершення  дисертації, але його прохання з різних причин відхиляли. Надана з 5-го червня до 5-го серпня 1948 року творча відпустка не могла суттєво вплинути на покращення ситуації, тому він був змушений ста-вити питання про прикомандирування в докторантуру Академії Наук СРСР, що нарешті було вирішено позитивно. Наказом Міністерства культури СРСР, якому в той час підпорядковувався інститут, від 1 вересня 1953 року В. І. Гарузова  звільнено від виконання  обов'язків   директора Львівського лісотехнічного інституту в зв'язку з наступним прикомандируванням на півтора року в докторантуру, для виконання докторської дисертації «Неперервне потокове виробництво в лісозаготівельних підприємствах».
Наказом по ЛЛТІ №374 від 29 червня 1955 року завідувач кафедри сухопутного лісотранспорту В. І. Гарузов звільнений від займаної посади у зв'язку з наказом Головного Управління технологічних вузів МВО СРСР №97
від 16 квітня 1955 року про затвердження його завідувачем кафедри транспорту лісу Воронезького лісогосподарського інституту як обраного там за конкурсом.

 

ГАСТЄВ БОРИС ГРИГОРОВИЧ, народився 12 лютого 1889 р. в с. Цинов Холмського повіту Холмської губернії. В 1926 р. закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Трудову діяльність розпочав на підприємствах України, а в 1930 р. перейшов на посаду наукового співробітника Північної лісової дослідної станції в Росії, де проявив непересічні здібності до наукової роботи. В 1933 р. його запросили, на роботу в Поволжський лісотехнічний інститут, де успішно захистив кандидатську дисертацію і довший  час завідував кафедрою транспорту лісу. Згодом працював завідувачем кафедри сухопутного транспорту і дорожніх машин Білоруського технологічного інституту.
У 1955 р. пройшов за  конкурсом  на посаду завідувача кафедри сухопутного і водного транспорту лісу Львівського лісотехнічного інституту. Тут він інтенсивно працював над завершенням докторської  дисертації, чим в значній мірі сприяв пожвавленню науково-дослідної роботи  на кафедрі, де на той час не було жодного викладача з науковим ступенем чи званням. Був постійним  членом редколегії республіканського галузевого збірника наукових праць. З 1957 по 1959 рік працював заступником директора інституту з наукової роботи.
У 1958 році  він успішно захистив докторську дисертацію і став першим доктором технічних наук у галузі сухопутного транспорту лісу в межах колишнього Радянського Союзу. У цьому науковому  напрямку під його керівництвом виконали та успішно захистили  кандидатські дисертації викладачі та аспіранти кафедри: Гайдар М.О. (1963), Білик Б.В. (1965), Вовк С.А. (1966), Библюк Н.І. (1968), Вронський І., Якимович Р.Л., Прокопчук В.Д., Костогриз С.Г. (1969), Мохорт Г.Г. (1974), Андрійчук А.Ф. (1977).
Під керівництвом професора Гастєва Б.Г.  на кафедрі сухопутного і водного
транспорту лісу ЛЛТІ створено наукову школу динаміки лісотранспортних машин, яка знайшла широке визнання у науковому світі. На підставі виконаних досліджень в 1967 році проф. Гастєв Б.Г. опублікував  ґрунтовну наукову працю "Основи динаміки лісовозного рухомого складу".
    Результатом подальшої діяльності та розвитку школи проф.Гастіва Б.Г. став успішний захист кандидатських дисертацій Ковтуном Й.П. (1971) і Коржовим В.Л. (1994, керівник Гайдар М.О), Данчуком В.Г. (1973) і Перетятком В.Т. (1994, керівник  Білик Б.В.) та Стиранівським О.А. ( 1986, керівник Библюк Н.І.) У 1993 р. на одному з перших засідань спеціалізованої вченої ради 04.03.01 новоутвореного Українського державного лісотехнічного університету відбувся успішний захист докторської дисертації, присвяченої розробленню теоретичних основ розрахунку параметрів руху колісних  лісотранспортних засобів, одним з учнів проф. Гастєва Б.Г. - Библюком Н.І. Цим захистом підведено підсумки багаторічних аналітично-експериметальних досліджень динамічних процесів, що мають місце у русі лісотранспортних машин, здійснених колективом викладачів і аспірантів кафедри в складі Библюка Н.І., Стиранівського О.А., Бойка А.А., Медведя С.Й., Пузанова В.Г., Миртецького І.Л., Бориса М.М. і Гериса М.І.
За час роботи в інституті проф. Гастєв Б.Г. здійснював наукове керівництво рядом комплексних госпдоговірних тем, які виконувалися декількома кафедрами і сприяли підвищенню ефективності роботи лісопромислової галузі України.  Професор Гастєв Б.Г. відзначався високою принциповістю і вимогливістю до себе та своїх колег, порядністю та людяністю, великою відданістю науці, чим завоював незаперечний авторитет і повагу серед своїх учнів і колег.

 

ГАЙДАР МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
Народився 22  травня 1922 р. в с.Гриньки Семенівського району Полтавської області в родині селянина.
У 1941 р.  закінчив середню школу. З початком війни і до її завершення проходив службу  в рядах діючої армії на фронтах другої Світової війни. Пройшов фронтовими дорогами  від Волги до Берліна. Відзначений високими урядовими нагородами.
У 1952 р. закінчує з відзнакою лісоінженерний факультет Львівського лісохнічного інституту і залишається на викладацькій  роботі асистентом, а потім старшим викладачем кафедри транспорту лісу.
Серед важливих наукових розробок кафедри, впроваджених у виробництво, слід відзначити виконану на замовлення Львівського раднаргоспу в 1957-59 рр. Гайдаром М.О. під керівництвом завідувача кафедри доктора технічних наук Гастєва Б.Г. госпдоговірну тему «Розроблення нових та пристосування існуючих машин і механізмів для первинного транспортування лісу з заболочених лісосік».  Вона була завершена розробленням і виготовленням у металі та впровадженням у виробництво в Ківецівському ліспромгоспі канатно-підвісної  установки, яка на республіканському конкурсі НТТ мінліспрому УРСР отримала третю премію.
У 1963 р. Гайдар М.О  успішно захищає кандидатську дисертацію, а через рік йому присвоєно вчене звання доцента.
  У 1969 р. за конкурсом пройшов на посаду завідувача кафедри транспорту лісу, яку обіймав до 1986 р. Одночасно багато років працював   на  посаді  Вченого  секретаря  спеціалізованої  Вченої ради  з захисту кандидатських дисертацій.     
У 1972 р. видав, а в 1982 р. перевидав ґрунтовний навчальний посібник
«Проектування лісовозних автомобільних доріг» - перше офіційне  видання з питань транспорту лісу, написане українською мовою.
 Висліди досліджень окремих параметрів динаміки лісовозних  транспортних засобів, виконані доц.. Гайдаром М.О., введено в офіційні навчальні посібники з лісоексплуатації (проф.. Леонович та ін. «Эксплуатация лесных дорог», 1977 р.), а також використано Уральським вагонобудівним заводом у проектуванні  спеціальних лісовозних вагонів широкої колії.
За значний внесок  у розвиток вищої шкоди М.О. Гайдара  нагороджено нагрудним значком "За відмінні успіхи в роботі". В 1983 році йому було присвоєно вчене звання професора. За період роботи на кафедрі  професор М.О. Гайдар опублікував близько 70-ти наукових та науково - методичних праць, підготував трьох кандидатів наук.