Львівський лісотехнічний інститут

Львівський лісотехнічний інститут розпочав функціонування в 1945 році. В ході воєнних дій та внаслідок розграбування лісове господарство України зазнало колосальних втрат. Значно скоротилися площі лісів, запаси деревини. На той час кадри для лісового господарства готували в Україні два вузи — Київський лісогосподарський інститут (згодом увійшов до складу Української сільськогосподарської академії) та лісогосподарський факультет Львівського політехнічного інституту. Контингент студентів цих навчальних закладів був малочисельний: у першому навчалося близько 500, у другому — 134 студенти. Щорічно вони разом випускали не більше ста інженерів, цього було вкрай недостатньо для нормального функціонування лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості республіки. 15 січня 1945 р. була видана постанова уряду України про організацію Львівського лісотехнічного інституту. Установчим актом визначався профіль новоствореного вузу — підготовка фахівців вищої кваліфікації для лісоексплуатації та механічної обробки деревини, тобто спеціальностей, яких не було в номенклатурі тодішніх вузів України. Встановлювався річний контингент студентів — 600 осіб. Початкова структура вузу — лісоінженерний факультет зі спеціальностями: механізація лісорозробок, лісотранспорт, лісоексплуатація; факультет механічної обробки деревини зі спеціальностями: лісопиляння, меблеве виробництво, фанерне виробництво; інженерно-економічний факультет зі спеціальностями: планування у лісосировинних підприємствах, планування у деревообробних підприємствах, економіка і фінанси. Під головний навчальний корпус іституту був відведений будинок по вул.Пушкіна, 103 (нині ген. Чупринки) побудований у стилі української сецесії за проектом і значною мірою на власні кошти Івана Левинського (1851-1919) - професора Львівської політехніки, видатного організатора національної промисловості. Співробітники і студенти власними силами вводили в експлуатацію навчальні аудиторії, бібліотеку, гуртожитки, їдальню, господарські споруди, квартири для професорсько-викладацького складу. В головному корпусі по вул.ген. Чупринки, 103 розмістилися лісоінженерний та інженерно-економічний факультети, дирекція інституту. В навчальному корпусі по вул.Залізняка, 11 — факультет механічної обробки деревини, бібліотека, актовий і фізкультурний зали. В обох корпусах було 16 навчальних аудиторій та вісім кабінетів. Першим директором інституту був призначений кандидат технічних наук, доцент В.І.Гарузов, випускник Ленінградської лісотехнічної академії, колишній директор Московського науково-дослідного інституту механізації та енергетики, спеціаліст у галузі транспорту лісу. Заступником його по навчально-науковій частині спочатку працював О.І.Янсон, а з 1947 р. — С.М.Тімонен, який прибув з Ленінградської лісотехнічної академії. Деканами факультетів були призначені: лісоінженерного — Д.П.Дятлов; механічної обробки деревини — спочатку О.І.Янсон, з лютого 1946 р. — доцент В.Д.Бєлий, з листопада 1946 р. — доцент Е.Є.Шишніашвілі, а з липня 1947 р. - Б.А.Височін; інженерно-економічного — доцент Г.П.Кедровська, з березня 1946 р. — доцент Е.Є.Шишніашвілі, а з листопада 1946 р. — доцент В.П.Чекін. Навчання у Львівському лісотехнічному інституті розпочалося 1 жовтня 1945 р. На перший курс було прийнято 187 студентів; абітурієнтами вузів західних областей України стали переважно вихідці зі сходу України, демобілізовані воїни, інваліди війни. У перший навчальний рік серед студентів Львівського лісотехнічного інституту було лише 30% місцевих. У 1945 р. до праці приступило 28 викладачів і десять лаборантів. Серед викладачів був лише один доктор (М.М.Туркевич) і вісім кандидатів наук, доцентів (В.І.Гару-зов, В.Д.Бєлий, Г.Я.Бергер, Г.П.Буймола, К.Й.Луцевич, М.П.Стаценко, Є.Г.Шелепін, Е.Є.Шишніашвілі). Багато з цих людей стали в майбутньому провідними вченими в галузях лісового господарства і лісової промисловості. Серед викладачів було обмаль місцевих кадрів: професор М.М.Туркевич — випускник хімічного факультету Львівської політехніки, асистенти О.Й.Королевич — випускник шляхово-мостового факультету Львівської Політехніки та В.Д.Флюнт, який закінчив фізико-механічний факультет Львівського університету. Багато галичан було серед лаборантів і робітників інституту. У 1947 р. професорсько-викладацький колектив інституту нараховував уже 52 чол. Були складені ґрунтовні навчальні плани для кожної спеціальності. Профілюючі кафедри розпочали розробку навчальних програм, готували тексти лекцій, планів практичних та лабораторних занять, методичну літературу. Заняття у вузі проводилися в тяжких умовах. Навчання велося у дві зміни, в холодних, напівосвітлених аудиторіях, не вистачало лабораторного устаткування та аудиторного обладнання. Слабо була укомплектована технічною і художньою літературою бібліотека інституту. В ній налічувалося близько 7000 книг і журналів. Забезпечуючи професійну підготовку молоді, керівництво і колектив вузу планомірно зміцнювали навчальну базу, укомплектовували необхідними приладами навчальні лабораторії та кабінети. Вже в 1947 р. діяли лабораторії фізики, хіміі, геодезії, механізації лісорозробок, електротехніки та 16 навчальних кабінетів: графіки, військової підготовки, будівельної механіки, теплотехніки та інші. Теоретичні знання студентів закріплялися в процесі навчальних і виробничих практик, які проводилися з лісівництва, таксації, геодезії, механізації лісорозробок, сухопутного транспорту. Базами практик були Добро-мильський деревообробний комбінат, Брюховицьке лісництво, Свалявський і Усть-Чорнянський лісгоспзаги "За-карпатліспрому", фабрика гнугих меблів і лісопаркетний комбінат у М.Львові. У 1949 р. в житті Львівського лісотехнічного інституту відбулося кілька знаменних подій. Насамперед — перший випуск фахівців: інженерів-технологів за спеціальністю "лісоінженерна справа" — 10 осіб, інженерів-механіків за спеціальністю "механічна технологія деревини" — 12 осіб. За наказом Міністра вищої освіти СРСР від 12 лютого 1949 р. був створений лісогосподарський факультет, який розпочав свою діяльність 1 вересня 1949 р. у складі першого і другого курсів (131 студент). Організація лісогосподарського факультету в стінах лісотехнічного інституту була закономірним актом. Закладались основи для комплексного підходу до лісового виробництва. На лісогосподарському факультеті було організовано дві кафедри: ботаніки і ґрунтознавства, яку очолив доцент М.І.Мельник, та лісівництва, таксації і геодезії на чолі з доцентом Ф.І.Волковим. З навчальною метою створені кабінети лісознавства та ботаніки. У 1949/50 навч. р. на кафедрі ботаніки і ґрунтознавства почали проводитися заняття з таких дисциплін: морфологія та систематика рослин, анатомія та фізіологія рослин, дарвінізм, ґрунтознавство з основами геології, деревинознавство. У 1949 р. лісотехнічному інституту для організації навчальної та наукової роботи було передано в безстрокове користування Старосільське і Суходільське лісництва Романівского лісгоспу (Бібрський, Перемишлянський і Глинянський райони) загальною площею 7172 га. З організацією лісогосподарського факультету в інституті загальна чисельність студентів досягла у 1949 р. 844 чол., а в 1953 р. — 1585 чол. Зріс і випуск молодих спеціалістів: якщо у 1950 р. їх було 97, то в 1953 р. — 189 осіб, тобто вдвічі більше. У 1949 р. при інституті був відкритий навчально-консультативний пункт Всесоюзного заочного лісотехнічного інституту (завідувач М.О.Макаров). Наступного року цей пункт був реорганізований у Львівський філіал Всесоюзного заочного лісотехнічного Інституту. До його складу входили чотири факультети: лісоінженерний, інженерно-економічний, механічної технології деревини та лісогосподарський, які готували фахівців за спеціальностями: лісоінженерна справа, лісове господарство, механічна технологія деревини, організація і економіка лісової промисловості та лісового господарства. У 1955 р. філіал влився в організаційну структуру Львівського лісотехнічного інституту (чисельність студентів-заочників — 1077 осіб). У 1948-1949 рр. захистили перші три кандидатські дисертації викладачі інституту: К.Г.Каковський, О.І.Янсон, М.В.Плаксін; у1950р.—М.Я.Броун, К.Ф.Губа, у 1951 р.— К.В.Тір, 1952 р. - В.А-.Єресько. Врожайним роком на "ниві науки" став 1953 р., коли шість викладачів стали кандидатами наук: Н.М.Бєлая, О.Й.Королевич, М.І.Рахно, І.Я.Шевчук, М.І.Храмцов, Н.М.Серебряний. У 1953 р. у Львівському лісотехнічному інституті працювало вже 120 викладачів, зокрема, один професор, доктор наук, ЗО доцентів, кандидатів наук. У січні 1952 р. розпочалася підготовка науково-педагогічних кадрів через аспірантуру при п'яти кафедрах ЛЛТІ: сухопутного транспорту, механізації лісорозробок, лісової таксації, верстатів й інструментів, лісопильного виробництва. У 1953 р. на стаціонарному і заочному відділеннях аспірантури навчалося 9, а наступного року — 18 осіб. У 1954 р, відбувся перший випуск аспірантів. З часу утворення Львівський лісотехнічний інститут став не лишеважливим навчальним, але й науковим закладом. У 1953 р. в інституті колективами профілюючих кафедр розроблялися 43 наукові завдання.